Повернутися до звичайного режиму

Танцювальна педагогіка в Музеї клубу

2018-01-17

Ще наприкінці минулого 2017 року в Музеї Харківського дитячо-юнацького клубу моряків відбулася незвичайна екскурсія з використанням так званої танцювальної педагогіки. Вже і раніше в екскурсійній практиці Музею клубу фрагментарно використовувались незвичні нестандартні підходи до проведення екскурсій з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, які вимагають використання особливої музейної педагогіки. Це і прослуховування музикальних творів, спів і інсценування пісень морської тематики. Використання танцю під час відвідування музею є продовженням практики пристосування різних методів впливу на уявлення екскурсантів для більш глибокого осмислення матеріалу екскурсій.
Розуміючи, що танець може використовуватися не тільки як педагогічний елемент пізнання, але й стати своєрідною танцювальною терапією, де рух розвиває соціальне, когнітивне, емоційне і фізичне життя екскурсантів. За словами Б.В. Асаф’єва «танок є мовою тіла. І якщо ми не можемо що-небудь передати словами, то показати в динаміці власного тіла, через його пластику набагато легше».
Перш ніж підійти до подібної роботи в Музеї клубу було вирішено провести пробні танцювальні екскурсії для курсантів танцювальних колективів позашкільного осередку. Так для групи вихованок танцювального колективу клубу «Мобі Дік» була розроблена екскурсія «Мелодії рідного краю: пісня козака харківського полку Семена Климовского «Їхав козак за Дунай», яка складалася з трьох етапів. На початку екскурсії відвідувачам було запропоновано ознайомитися з виставкою і лекцією, присвяченою долі Семена Климовського, який довгий час вважався легендарною постаттю. Тільки в 1905 році історику Всеволоду Срезневському пощастило відшукати в особистій бібліотеці Петра I та опублікувати два рукописні твори, які підписав «негоднейший раб харьковский козак Семен Климов», зробивши їх надбанням усіх цікавих. Мова творів Семена Климовського близька до мови творів Сковороди-російська з численними церковнослов'янізмами та українізмами. Деякі твори написані повністю українською розмовною мовою.
Другим етапом екскурсії стало прослуховування пісні «Їхав козак за Дунай», яку співав меценат і блискучий дипломат Андрій Розумовський для Людвіга ван Бетховена. Вже під час першого прослуховування перед групою ставиться завдання спробувати відчути цю пісню через танок. Вже під час другого прослуховування, екскурсантки почали відпрацьовувати окремі елементи танку. А вже під час третього прослуховування між учасниками групи утворилася певна атмосфера колективної роботи, де окремі дівчата запропонували план танку на кожну строку пісні. Вже, коли вчетверте звучала пісня, група почала танок. Поступово до кінця пісні усі рухи групи стали більш відточеними і організованими. Так утворився танок за мотивами української пісні «Їхав козак за Дунай».

Виховний захід в Музеї «Невинні жертви Голодомору»

/Files/photogallery/8260/DSC_0105.jpg В останніх днях листопада в Музеї ХДЮКМ згадують про тяжке випробування українського народу в часи Голодомору 1932-1933 рр. В минулі роки представники Ради Музею відправлялися до Музею історії Голодомору в селі Волохів Яр Чугуївського району, ходили в краєзнавчий поход до пам’ятного хреста, який вперше в Україні було поставлено в Харкові в 1989 р. в Молодіжному парку і читали там біля знаку усім жертвам тих страшних випробувань спогади очевидців, які записали вихованці краєзнавчої групи «Чайка» в селі Мохнач Зміївського району.
В цьому році в ІV експозиційному залі в його інформаційно-виставковій зоні зусиллями представників краєзнавчої групи «Чайка» була підготовлена тимчасова виставка «Недитяча історія Голодомору», яка присвячена дитячим жертвам цього страшного лихоліття. На виставці представлені матеріали походів учасників краєзнавчої групи селищами Харківщини, де були зібрані спогади і фотоматеріали про важкі випробування в часи Голодомору 1932-1933 рр. Окрім того, на виставці представлені етнографічні матеріали, які збиралися протягом десяти останніх років: чавунці, горщики, жорнова, ринки, тобто ті предмети, які вживаються під час приготування їжі. Вони були представлені в перегорнутому вигляді, що означало, що посуд пустий і п’ять колосків на жорнова символізували славнозвісний закон про колоски, який забороняв збирання колосків на полях.
Під час проведення виховного заходу «Невинні жертви Голодомору» з курсантами гуртків «Юнга», «Англійська мова для моряка» були представлені світлини, які віддзеркалювали хроніку подій часів Голодомору в призмі відчуття дітей, яким було найважче переживати випробування голодом, а також були зачитані спогади жителя села Мохнач Бондарцова Семена Сергійовича 1921 року народження. Починаються ці спогади словами: «В селі від голоду багато померло народу. Де помирали там і ховали. Один коней пас у полі і помер під кущиком, там і поховали...».
Закінчуючи виховний захід і запрошуючи дітлахів продивитися виставку можна було помітити, що особливо зворушило курсантів репродукції картин українських художників, на яких були зображені діти в селах, біля хат і їх батьки, які безсило сидять на землі, опустивши руки і не знаючи як прокормити дітей.

/Files/images/DSC_0107.jpg


Річниця Революції Гідності в Музеї клубу

2017-11-22/Files/photogallery/8263/DSC_0003.jpg 21 листопада в Музеї Харківського дитячо-юнацького клубу моряків відбулося відзначення Революції Гідності яка залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. В інформаційно-виставковій зоні ІV експозиційного залу відбувся виховний захід «Майдан. Революція Гідності. Згадаймо головне» за участю курсантів гуртків «Юнга», «Морський дизайн» і «Судномоделіст». Під звуки пісні «Плине кача» вихованці клубу прослухали спогади учасників подій на Майдані біля стаціонарної виставки «Пам’яті полеглих за єдину і свободну Україну», вшанували пам’ять харків’ян, полеглих під час активної фази Революції Гідності, відвідали фотовиставку «І тільки тим історія належить хто за неї бореться й живе», що розміщена в інформаційно-виставковій зоні та прослухали лекцію про події, що розвернулися в листопаді 2013 р. на Майдані. Вихованці клубу усвідомили, що Революція Гідності не завершилася і продовжується в нашому сьогоденні. ЇЇ ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність.

/Files/photogallery/8263/DSC_0005.jpg

Довгий час після завершення лекції та виховного заходу ще не розходилися курсанти гуртку «Юнга» (керівник В.І. Голоднік) переходячи від фотовиставки до куточку полеглих за свободну Україну, знову і знову вдивляючись в обличчя молодих співвітчизників, які віддали своє життя заради нового справедливого і чесного життя. Юні курсанти усвідомлюють, що багато чого треба зробити, щоб настав той час, коли українці заживуть вільно і щасливо, і, як говорили курсанти: «За нами останнє слово!».

/Files/photogallery/8263/DSC_0008.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 36