Фондова робота в Музеї Флоту Харківського дитячо-юнацького клубу моряків
28.06.2023
Червень це той місяць літа, коли для Музею клубу моряків починається насичена подіями та екскурсіями робота. З початком бойових дій і неможливістю впроваджувати в дію таку важливу функцію музейного осередку як екскурсійна робота, актив музею долучився до фондової роботи, яка вимагає ретельної уваги і часу, якого так не вистачало в мирні часи.
Музей нашого клубу хоча і має морський характер, але активно проводить охоронну і краєзнавчу роботу. За часи краєзнавчих походів було зібрано унікальний етнографічний і археологічний підйомний матеріал, який чекав на свою камеральну обробку і дослідження в музейному сховищі. Проводячи систематизацію матеріалу, який надходив протягом останнього десятиріччя, було приділено увагу археологічним знахідкам з кременю. Це і скребачки, гостроконечники, кам’яні проколки, ножі, наконечники на списи, стріли і дротики. Подібні артефакти приваблюють увагу майстерною, часто односторонньою, а іноді і двосторонньою обробкою ріжучих країв зброї – ножів, гостроконечників і наконечників на стріли. Маленькі фасеточки, які обрамлюють гострі краї предметів, говорять про значну професійну вмілість майстрів, які займалися виготовленням подібних предметів з кременю. Цікавими є і крем’яні вкладиші до вкладишевого серпу, ймовірно виготовленого з рогу. В розщеплений ріг вставлялися крем’яні різаки, які частіш за все мають форму трапеції і подібним предметом праці можна було працювати в полі ще в епоху неоліту (VІІ-ІV тис. до н.е.) – новокам’яного віку, коли зароджується землеробство.
Матеріал, який було досліджено, описано і введено до археологічного фонду музею клубу надійшов з різних районів Харківщини, хоча найближча сировинна база кременю, з якого було виготовлені обстежені предмети, знаходиться на р. Сіверський Донець, в районі Ізюму. Таке поширення крем’яних скребачок, ножів, гостроконечників, різаків, наконечників для стріл і списів, проколок майже по всій території Харківщини в різних археологічних культурах говорить про важливу роль каменю в господарській діяльності населення нашого регіону від неоліту до ранньозалізного віку. Тепер в залах музею з морським характером можна проводити уроки історії України для учнів освітніх закладів нашого міста.
_____________________________________________
День партизанської Слави в Музеї Флоту
2021-09-23
22 вересня 2021 р. в Третьому залі Музею флоту Харківського дитячо-юнацького клубу моряків урочисто відзначили День партизанської Слави. Склалася добра традиція відзначати цей день з учнями сьомих класів ХЗОШ № 124. В цьому році на виховному заході «Історія партизанського руху в Україні» були присутні учні 7-В класу, які з електронної презентації дізналися, що історія партизанського руху в Україні починається в роки Громадянської війни, коли в 1919 р. на Херсонщині діяли зелені партизани під проводом отамана Григор’єва. Далі, дізнавшися про символи і гасла зелених партизан, учні ознайомилися з радянським партизанським рухом і трагічною діяльністю харківського підпілля. Такі відомі призвища підпільників як І.І. Бакулін (псевдо Буркун), О.Г. Зубарєв (псевдо Коваль), Г. Нікітіна (псевдо Галка) відомі учням з назв вулиць Харкова, а ім’я учителя географії О.Г. Зубарєва гідно носить ХЗОШ № 88. Далі сторінки історії партизанського руху продовжувала хроніка діяльності загонів Української Повстанської Армії і завершилася демонстрація переліком вдалих бойових і розвідувальних операцій партизан України, які діять на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу з 2014 р. Загальні співи пісень українських і італійських партизан часів Другої Світової війни і рефлексія завершили виховний захід. Учень 7-В класу Цуйко Ярослав уважно слідкував за виложенням матеріалу і блискучо відповів на запитання екскурсовода – методиста КЗ «ХДЮКМ» Кудлай Л.К., за що отримав право вдарити в морський дзвін.
В цей же день до Музею на лекцію прийшли вихованці гуртка «Судномоделіст» (керівник Барановський М.К.). Діти молодшої школи розбирали такі поняття як «партизан», «підпільна робота», «псевдо». Кожний придумав собі псевдо і, вдаючи себе італійськими партизанами станцювали запальний партизанський танок під мотиви пісні італійських партизан.
19 травня 2021 року Комунальним закладом «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради проведено онлайн-вікторину «Мандруємо музеями Харківщини», яка присвячувалась Міжнародному дню музеїв.
У вікторині брали участь 167 юних музеєзнавців, екскурсоводів, активістів музеїв закладів освіти Харківщини та усі зацікавлені учні з 10 громад Харківської області (Барвінківська, Валківська, Зміївська, Куп'янська, Чугуївська міські, Зачепилівська, Золочівська, Кегичівська. Чкалівська селищні, Старовірівська сільська територіальні громади) та 5 районів міста Харкова (Новобаварський, Основ'янський. Слобідський, Холодногірський, Шевченківський), а також вихованці закладів позашкільної освіти: Комунальний заклад «Школа мистецтв Харківської міської ряди», Комунальний заклад "Центр позашкільної освіти "Мрія" Харківської міської ради", Комунальний заклад "Харківський дитячо-юнацький клуб моряків Харківської міської ради". Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Валківської міської ради Харківської області, Центр позашкільної освіти Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Серед переможців - 69 учасників, які набрали 23-25 балів (максимальна кількість балів 25) є і курсант гуртку «Старшини шлюпок» КЗ «Харківський литячо-юнацький клуб моряків» Завора Артур. В клубі вже понад 15 років відкрито зали Музею флоту і курсанти гуртків морського напряму і вихованці інших гуртків мають можливість ознайомитися з історією флоту, бути присутніми на урочистостях присвячених видатним подіям історії У країни.
То ж перемога курсанта в клубу в онлайн-вікторині є прогнозованою.
Переможці вікторини будуть нагороджені грамотами Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради.
Як дітлахи струмку допомагали
2020-12-10
В непростий час випробувань, музеї при закладах освіти почали частіше використовувати забуті форми роботи. Серед них - використання матеріалів музею під час роботи з вихованцями дошкільних закладів. В час, коли екскурсії в музей стають небажаними, музей сам приходить на зустріч із дітьми. Так, використовуючи досвід і матеріали музею, можна побудувати екскурсії довкіллям. Прикладом подібної стала екскурсія вихованців ДНЗ № 182 разом із Музеєм флоту харківського дитячо-юнацького клубу моряків до джерела Котлярчина струмка. Сюжет розвивається навколо незвичайного листа, який знайшли діти під час прогулянки. В ньому було зрозуміло, що хтось просить допомоги, але слова в листі розмокли від снігу. Пошуки приводять дітей до клубу юних моряків, де під якорем їх чекає новий лист, але складений з використанням азбуки Морзе. Ясно, що допомогти можуть моряки, які розтлумачили напис сигналу біди «SOS»! Пошуки приводять дітей до джерела в яру Котлярчина струмка.
Стоячи на лівому березі Котлярчина струмка в яру керівник музею пояснює походження назви струмка. Розповідь починається із сивої давнини, коли на місці, де стоять діти шумів степ з духмяними травами, де в прохолодному яру, біля струмку оселилися перші поселенці Слобожанщини. Вони займалися бджільництвом і викачували духмяний мед. Серед них був такий собі Котляр. На честь першого поселенця цих міст і названо яр і струмок. Вузенький і невеличкий струмок живився джерелами з чистою і прозорою водою. Розказуючи про утворення джерел, керівник музею підводить до струму джерела і пояснює, що виникає воно в місці, де на земну поверхню виходять підземні води під тиском і утворюються на дні ярів, на схилах крутих берегів річок. Слово «джерело» з давньої мови означає— «горло», «отвір» з якого б'є вода», кипляча вода. Джерело також іноді називають ключем, криницею, живцем. Тут діти можуть спитати у місцевих жителів, які набирають воду, чому вони це роблять. Ясно, що у порівнянні з водопровідною водою, джерельна вода чиста, прозора і смачна.
Далі пояснюються такі поняття як гать - угачена дорога через болотисту місцевість, яку в давнину створювали як дорогу через болото і завалювали, тобто гатили землею, соломою, деревиною.
Використовуючи підзорну трубу, яку діти заздалегідь зробили на занятті, шукають того, хто б вимагав допомоги. Починається обстеження Котлярчина струмка, на борту якого і утворилося джерело. Тут на березі вузенького струмку можна провести навчання з визначення лівого і правого берегів струмка, дослідити природу і освоїти елементарні навички пішого туризму. Тут діти прислухаються, чи не чути того, хто потребує допомоги? Діти чують звуки природи: дзюркіт струмка, гомін людей, шум крил голубів і шум падаючої води в джерелі, воркотіння голубів, сміх дітей, тощо. Ще один природний об’єкт біля струмка – штучний ставок, на берегах якого можна спостерігати за плакучою вербою (чоловіча стать і жіноча), за корою абрикоса і груші, розложистими кущами шипшини, шовковиці, птахами, які полюбляють чисту воду ставка. Спостерігаючи за греблею, що перегороджує русло річки для підняття рівня води перед нею з метою створення водосховища, звертається увага на необхідність і важливість такої споруди в житловому масиві Харкова. Вже біля греблі діти розглядають у підзорну трубу струмок, який потрапляє в трубу, щоб обминути перепону на своєму шляху. Там, в руслі струмка помічають пляшки і обгортки від морозива, цукерок, кинуту стару шину. Згадуючи оповідання В. Сухомлинського «Камінь», де каміння кинуте хлопцем у криницю привело до її засихання і зникнення навколишньої природи, наголошується про необхідність берегти природу і чистоту річок, струмків і джерел для того, щоб усі і надалі могли милуватися природою. Тому діти розвішують правила поведінки біля струмку і джерела, щоб усі знали, як поводити себе на природі, яка є справжнім скарбом для людства.
Виставка «Юнги Соловецької школи» в музеї ХДЮКМ
2020-11-16
11 листопада 2020 р. в Музеї флоту Харківського дитячо-юнацького клубу моряків з дотриманням усіх санітарних вимог сьогодення відкрилася стаціонарна виставка «Юнги Соловецької школи». Виставка має дві теми: «Вихованці учбового загону Соловецької школи юнг» і «Харків’яни – випускники Соловецької школи юнг». Створення цієї виставки зайняло майже п’ять років пошуків. А почалася робота з намагання членів активу музею відновити стенду з історії харків’ян, які закінчили Соловецьку школу юнг в часи Другої світової війни.
В середині 80-х років ХХ ст. подібний стенд було створено за ініціативою керівників гуртків морського напряму Харківського клубу юних моряків. Але з часом, стенд зник і лише в особистому архіві колишнього директора клубу, капітана 1-го рангу, підводника Хрізмана Ісаака Яковича ми виявили світлину, на якій збереглося зображення цього стенду. На стенді квадратної форми видно шість світлин випускників Соловецької школи юнг, уродженців Харкова, які після закінчення школи юнг, продовжили службу на кораблях Північного флоту СРСР. Крім того, в архіві Музею клубу були виявлені інші світлини, які розповіли нам про спілкування курсантів нашого закладу з юнгами Північного флоту, які відвідували клуб в середині 80-х років ХХ ст. Нам здавався цікавим той факт, що в 80-х роках, коли робота із створення клубів юних моряків досягла свого піку, в Харкові були організовані зустрічі зі свідками Соловецької школи юнг. Так, на світлинах ми побачили, що на зустріч з юними курсантами Харківського клубу юних моряків в 1984 році приходили Батищев М.Д., артилерійський електрик з ескадреного есмінця «Гремящий», Дзюба Є.Г., боцман ескадреного міноносця «Грозный», Рева П.Я., учасник бойових дій в Заполяр’ї, кавалер «Медалі Ушакова» за героїчну боротьбу за живучість і плавучість ескадреного есмінця «Разъяренный».
На тральщиках служив наш земляк Анатолій Негара. Одного разу в Карському морі тральщик АМ-120 атакував ворожий підводний човен і частина команди врятувалася на понтоні, який носило холодним морем два тижні. Врятував небагатьох моряків мішок муки, який вони знайшли в смузі прибою. Після війни А. Негара працював в нашому місті на Тракторному заводі і відвідував Соловки під час зустрічі ветеранів – випускників Соловецької школи юнг в 1985 р. Історія випускників Соловецької школи юнг має відігравати особливу роль в загартуванні характеру юного курсанта.
Для юного моряка вивчення і збереження такої бойової морської традиції як повага подвигу та прикладів героїзму моряків в умовах бойових обставин залишається важливим фактором у формуванні почуття гідності за славне героїчне минуле нашої Батьківщини та вихованні готовності допомагати ветеранам.