Виховний захід «Пам’ятаючи «Заповіт»

27 грудня 2016 р. в залах Музею ХДЮКМ відбувся виховний захід «Пам’ятаючи «Заповіт» Т.Г. Шевченка» на відзнаку 171-ї річниці написання вірша-заповіта «Як умру, то поховайте», який Т.Г. Шевченко написав 25 грудня 1845 р., коли лежав хворий в Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте «причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х роках…».

Юні вихованці Харківського дитячо-юнацького клубу моряків спочатку прослухали невеличку історико-літературну лекцію про значення «Заповіту» для політико-історичного простору України. Так, під час лекції юні моряки дізналися, що у середині 1840-х років, до арешту Шевченка 5 квітня 1847 р., вірш нелегально поширювався у рукописних списках, особливо в колі кирило-мефодіївців та близьких до них осіб. Під час арешту кирило-мефодіївців список «Як умру, то поховайте...» було відібрано у В. М. Білозерського, якийблизько 18 липня 1846 р. переписав уривок початку вірша для свого брата М. М. Білозерського

Поезією «Як умру, то поховайте...» завершувалася плідна Шевченкова осінь 1845 р. У змісті твору виявилася світоглядна й творча зрілість поета. Тут Шевченко використав відомий з тривалої літературної традиції жанр «пам’ятника» — поетичного заповіту й створив поезію нового, власне шевченківського жанру — заповіт-гімн.

Після лекції курсантам морського напряму було запропоновано уважно послухати виконання вірша Богданом Ступкою і на завершення всі разом прочитали цей політичний гімн.

Звичайно, що для курсантів гуртків морських напрямків, які відвідали виховний захід: «Юнги», «Старшини корабельних шлюпів», «Штурмани» вырш Т.Г. Шевченка відомий зі шкільної програми з української літератури. Але саме 27 грудня вихованці клубу дізналися багато й нового. Так, вони усвідомили, що вже з кінця 60-х років ХІХ ст. розпочалися спроби покласти твір на музику. У 1868 р. у Львові до шевченківських свят написали свої варіанти музики до твору М. Лисенко та М. Вербицький. Всенародної популярності набула мелодія, написана на початку 70-х років полтавським аматором музики й хорового співу Г. П. Гладким, — саме на цю мелодію «Заповіт» співається під час урочистостей як неофіційний, але всенародний гімн. Гармонізували цю мелодію для різного складу хорів композитори К. Стеценко, О. Кошиць, Л. Ревуцький, А. Спендіаров, Я. Степовий та ін. На цей текст написано й твори великих музичних форм — кантати С. Людкевича, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, симфонічну поему Р. Глієра тощо.

Так завершився виховний захід в Музеї ХДЮКМ, а для відвідувачів клубу: гостей, батьків, керівників гуртків у вестибулі було запропоновано фотомонтаж «Заповіт Т.Г. Шевченка-політичний гімн», підготовлений силами членів Ради Музею ХДЮКМ.

Кiлькiсть переглядiв: 70