Музей ХДЮКМ відзначає 280 років від спорудження Запорізької верфі

19 вересня в Музеї Харківського дитячо-юнацького клубу моряків відзначили 280-річчя від початку спорудження Запорізької верфі на острові Байда на Дніпрі. Це одна з дат історії українського флоту та суднобудування і тому активісти музею клубу приділили таку увагу цій даті. В Четвертому експозиційному залі музею в його інформаційно-виставковому розділі було розміщено фотомонтаж, який розповів про подію, що сталася в роки російсько-турецької війни 1735-1739 рр. на території Запорізької Січі. На відкриття фотомонтажу і лекцію «Запорізька верф. 280 років» були запрошені курсанти суднобудівного гуртку, їх батьки і керівник гуртка М.К. Барановський. Розповідь автора фотомонтажу методиста ХДЮКМ Кудлай Л.К. було продовжено лекцією М.К. Барановського, який звернув увагу курсантів на конструктивні особливості запорізької чайки і суден, які будували на Запорізькій верфі в 1736-1739 рр.

Для курсантів було цікаво дізнатися, що початок суднобудування на Дніпрові відноситься до 1696 р., коли в місті Брянську по велінню гетьмана Мазепи наказано було будувати кораблі. Але під час російсько-турецької війни 1935-1939 рр. необхідність бази для ремонту судів, а також потреба в нових суднах, була така гостра, що командування російською армією змушене було організувати за порогами Дніпра суднобудівну верф. Так звана Запорізька верф, була розташована в північній частині Канцеровського острова (нині Байда). Верф являла собою земляне зміцнення з валами й ровом. Західний вал мав довжину 85 м, південний - 110 м, північний - 105 м, крім того, західний вал мав рів глибиною 1,5 м. Усередині зміцнення знаходилися : пороховий льох, 8 солдатських землянок, 2 офіцерські землянки. У південній частині острова за межами його зміцнень розташовувалося 26 землянок, у яких жили запорізькі козаки і 5 землянок для їхніх старшин. До будівництва судів для Дніпровської флотилії у 1736 р. приступили запорізькі козаки й солдати регулярної армії на чолі з галерним майстром. Судна ці були схожі на запорізькі чайки і мали 24 весла, були довжиною 60 футів, шириною 11 футів і глибиною 3 фути. Весь флот на Дніпрі в цей час складався з 462 суднів подібного типу, велика частина їх (399) знаходилася в Хортиці і Малишевського редуту.

/Files/photogallery/8/02.JPG Після відходу військ з Очакова (1738г), острів Хортиця стає опорною базою армії й флотилії, на ньому будуються зміцнення. Протягом війни і після укладання союзу із Туреччиною у 1739 р., за яким Росія отримала тільки береги Азовського моря, острів Хортиця залишався місцем стоянки Дніпровської флотилії й армії. Через п'ять років у 1744 р. після закінчення війни, генерал фон-бісмарк, що командував у цьому краї військами, порушує питання про обмеження числа укріплених пунктів на тій підставі, що деякі з них прийшли в напівзруйнований стан і вимагали для свого відновлення перебудови. По розгляду цього представлення, Військова колегія визначила: "ретраншементи: Хортицький, Малишевськой, Ненаситецький..., наказано привести в бойови стан ...” Це було останнє розпорядження Військової колегії, що стосується зміцнень на острові Хортиця, зведених під час війни 1736-1739 р., датовано воно 22 березня 1749 р.

Завершуючи виховний захід, курсанти зрозуміли, що створення Запорізької верфі мало важливе значення в забезпеченні бойових дій проти Туреччини і сприянню виходу Росії та України до берегів Азовського та Чорного морів, які з давніх часів належали слов’янам.

Кiлькiсть переглядiв: 52