Відкриття п’ятої фотовиставки в Музеї клубу юних моряків

Напередодні 23 листопада 2014 р., коли всі моряки України та Росії відзначають 100-річчя з дня народження Героя Радянського Союзу, гвардії капітана 2-го рангу, командира підводного човна М-172 І.І. Фісановича, в Музеї клубу юних моряків була підготовлена п’ята фотовиставка за матеріалами науково-допоміжного фонду Музею. У фотовиставці представлено 50 фотокопій, які розповідають про життєвий шлях командира „малютки”, або різні географічні та архітектурно-історичні об’єкти, що пов’язані з певними періодами життя Ізраїля Ілліча.
Так ряд фотографій одного з розділів виставки розповідають про дитячі роки Зорьки, як називали Фісановича рідні. Відомо, що в 1922 р. сім’я Ізраїля Ілліча переїхала в Харків з Єлісаветграду (сучасний Кіровоград), а у 1923 р. восьмирічного Зорьку віддають в школу № 13, яка розміщувалася на другому поверсі колишнього торгового будинку „Пасаж” на спуску Халтуріна. На виставці представлено декілька фотокопій цього торгового будинку: декілька з них були зроблені на поч. ХХ ст. а одна під час німецької окупації в грудні 1941 р. Під час обстрілів у буремні роки німецької окупації цей будинок згорів, а номер школи передано іншому освітньому закладу на вул. Карла Маркса у післявоєнний час.
Інший розділ виставки складають фотокопії, що розповідають про відпочинок юного Зорьки з мамою та молодшим братом Натаном у Бердянську влітку 1926 р. Серед фотографій представлені зображення Бердянську в 20-х роках ХХ ст., його центрального пляжу, порту, куди часто навідувався юний Фісанович, особливо тоді, коли туди прибули військові кораблі. За традицією, в певний час, жителі міста могли оглянути кораблі. Тоді, Зорька разом з Ваською, сином квартирної господарки, потрапив в першу групу оглядачів. Хлопці побачили замість очікуваних міноносців канонірські човни, що були пристосовані для перевезення пшениці. В кінці літа, перед від’їздом додому в Харків, Марія Ізраліївна за проханням своїх синів, відправилася у морську подорож на колісному пароплаві „Бердянськ”, який курсував тоді між портами на Азовському морі. Можливо, саме під час цієї поїздки у Бердянськ, спостерігання за військовими кораблями, поїздці на пароплаві і зародилася у Зорьки мрія про море. В нашій виставці ми представили креслення того самого пароплава на якому ходив морем юний Фісанович.
/Files/photogallery/5/Відкриття п’ятої фотовиставки_002.JPG Ще одним цікавим розділом у фотовиставці є розділ, який представлений фотокопіями, що розповідають про юнацькі роки Ізраїля Ілліча. Коли в 1929 році Зоря закінчив семирічку, перед ним постала необхідність придбати виробничий стаж для подальшого навчання на робітфаці. Так він почав навчання у фабрично-заводському училищі на заводі сільськогосподарських машин „Серп і молот”. В 2005 р., коли завод було визнано банкротом і почався демонтаж заводських споруд, неподалік від міста, де розміщувалося фабрично-заводське училище залишився пам’ятник учасникам Великої Вітчизняної війни, які пішли на фронт з заводу на якому значилося: «В память о серпомолотовцах, павших в боях за свободу и независимость нашей Родины в 1941-1945 гг.». Зараз цей пам’ятник-одинак стоїть посеред спустілої території колишнього заводу і нагадує про нагальне вирішення його подальшої долі. Фотографії цього пам’ятника, що зроблені харківським фотографом Домбровським не менш важливі на нашій виставці.
Особливе місце на виставці займають фотокопії тих фотографій, які нам в Музей передав син Ізраїля Ілліча – Тарас. Для нас найціннішою стала фотографія скульптурного портрету І.І. Фісановича, яка була виконана Героєм Соціалістичної праці Л.Є. Кербелем. В 1942 р. Л. Є. Кербеля було призвано на Північний флот. Служба проходила серед моряків-підводників і льотчиків Заполяр’я. Сам Лев Єфимович приймав участь у бойових походах на міноносцях „Розумний” та „Гремящий” на підводних човнах та літаках. Коли командувач флотом А. Г. Головко дізнався, що Кербель скульптор, то доручив йому увічнювати героїв. Так в похідній майстерні - в напівтемній землянці, яку продували північні вітри, Кербель створював з натури портрети своїх фронтових товаришів, воїнів-північноморців. Так документально правдиво він увічнив легендарних героїв: І. Колишкіна, М. Луніна, Б. Сафонова, І. Фісановича, П. Клімова та багатьох інших. Особливо дружні відносини склалися у молодого скульптора з командиром М-172 І.І. Фісановичем. Капітан 2-го рангу навіть взяв у бойовий поход Кербеля, і коли стало необхідним надати рекомендацію, саме Ізраїль Ілліч рекомендував скульптора у лави партії.
В майстерні Л.Є. Кербеля довгий час зберігалися скульптурні портрети моряків-північноморців, а копія портрету І.І. Фісановича було передано до Харкова в Музей історії заводу „Серп і молот”, який розміщувався в заводському будинку культури. Але нам достеменно невідомо, коли саме копія скульптурного портрета І.І. Фісановича була передана до цього Музею і ми, також, не знаємо про подальшу долю цієї скульптури. Але фотографія цього витвору відомого скульптора-монументаліста надихатиме нас на подальшез’ясування правдивої історії портрету легендарного земляка.
Кiлькiсть переглядiв: 52